проводжали в останню путь васильківця Євгенія Леонідовича Багреєва

Найважчий рік в житті нашої країни, наших родин, наших матерів, рідних, кожного з нас. Бо немає більшого горя, як дізнатися, що твій синочок чи донечка, котру ти плекав все своє життя, своє кохання, без якого тобі немає сенсу у світі, ніколи вже більше не ступить на поріг рідного дому.

Сьогодні, разом із друзями, побратимами, рідними проводжали в останню путь зовсім молодого чоловіка, нашого васильківця, Євгенія Леонідовича Багреєва.

Євгеній народився у Василькові в 1986 році. Закінчив Іванковичівську середню школу. Мав хист до навчання – за високу успішність отримав золоту медаль. Здобув дві вищі освіти – конструктора-дизайнера та інженера із сертифікації виробництва. Після закінчення навчання працював в інституті економіки, а пізніше – менеджером з продажу запчастин для автомобілів і тракторів. Був вірним другом та зразковим сином, за якого матері ніколи не було соромно. З першого дня навали московитів став на захист Батьківщини. Пішов спочатку в територіальну оборону, а коли ворога відбили з-під столиці добровольцем прийшов у військкомат і призвався до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив на посаді бойового медика протитанкового взводу роти вогневої підтримки з парашутно-десантного батальйону. До останнього подиху був вірний присязі воїна, своїм побратимам, Україні. Загинув як Герой.

Ох, яке зараз там пекло на сході, біля Кремінної. І для ворога, і, на жаль, для наших хлопців.

Сльози не можливо стримати, так не можна стримати ненависть до російських окупантів. Ми, твої земляки, вся Україна пам’ятатиме твій ратний подвиг, Євген Леонідович, вічно. Царство Небесне і вічний спокій.

Слава Героям Збройних Сил України! Смерть рашистським окупантам! Перемога буде нашою! Все буде Україна.