Головне управління ДПС у Київській області інформує

Written by 1 admin on . Posted in Податкова

Платники Київщини спрямували до Державного бюджету 7 млрд грн ПДВ
За період січень-жовтень платники Київщини спрямували до Державного бюджету 7 мільярдів гривень податку на додану вартість. Про це повідомила начальника ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Зокрема, вона підкреслила, що такий показник збільшився на 15%, що у грошовому вираженні дорівнює 900 млн грн додаткових для казни коштів.Найбільші суми до бюджету перерахували платники Бучанського району – 2 млрд грн, Броварського – 1,3 млрд грн та Білоцерківського – 1 мільярд гривень.
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у разі
перетворення юридичної особи – платника ПДВ, або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) та не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ, проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації, платник ПДВ подає заяву для перереєстрації.
Для прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

ГУ ДПС у Київській області

Щодо бази для нарахування збору з одноразового (спеціального)
добровільного декларування для валютних цінностей
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що база для
нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Так, п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ
встановлено, що для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
При цьому застосовуються наступні правила:

Якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських
металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

ГУ ДПС у Київській області

Документальне оформлення витрат, понесених надавачами благодійної допомоги

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу,
що благодійною діяльністю є добровільна особиста або
майнова допомога, яка не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Бенефіціар – це набувач благодійної допомоги, зокрема, фізична особа, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників.
Благодійник – дієздатна, зокрема, юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Благодійною пожертвою є безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України №5073 «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
У розумінні податкового законодавства, безоплатно надані товари, роботи, послуги:
– товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
– роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
– товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Податковим кодексом України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) фізичним особам, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Такі операції при формуванні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При наданні благодійної допомоги чи безоплатному перерахуванні (передачі) коштів, товарів (робіт, послуг) ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування, платник податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на всю суму таких коштів, вартості товарів (послуг) у порядку, встановленому п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Звертаємо увагу, що для цілей оподаткування платники податків
зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку.
Нагадуємо, що первинним документом вважається документ, який
містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення –  ст. 1 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ГУ ДПС у Київській області

Коли контролюючий орган надає відмову у реєстрації платника ЄП

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу (далі – ПКУ) у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;
2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ (п. 299.6 ст. 299 ПКУ).

ГУ ДПС у Київській області

ФО – співвласники житлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності, повідомляють податковий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  фізичні
особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.
Так, згідно з нормами ст.355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю – ст. 368 ЦКУ.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і
користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
У разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у
спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема: якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Суму податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у
власності фізичних осіб, обчислюють податкові органи за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.     Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням
кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Нагадуємо, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та
даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-
рішення вважається скасованим (відкликаним).

ГУ ДПС у Київській області

«Стаціонарний» та «Пересувний» ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з метою
заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1- ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) означають:
«Стаціонарний» –  такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО.
«Пересувний» –  ПРРО зареєстрований на конкретну господарську
одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України.
Згідно з розд. 1 Положення про форму та зміст розрахункових
документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13,  адреса господарської одиниці – це адреса, яка зазначена у документі на право власності чи користування господарською одиницею.

ГУ ДПС у Київській області

Які розміри штрафних (фінансових) санкцій застосовуються за порушення податкового законодавства, якщо їх розмір змінився протягом року
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фінансова
відповідальність за вчинення платником податків податкових правопорушень визначена главою 11 розд. II «Відповідальність» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені
контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 1 п.111.2 ст.111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами.
Фінансова відповідальність, встановлена згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Пунктом 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ
встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

ГУ ДПС у Київській області

Trackback from your site.

Leave a comment