ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Коли надсилається Повідомлення про виявлення несправностей
програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО?
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що наказом
Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» внесені зміни до  порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.Пунктом 12 розділу ІІ наказу №317 встановлено, що у  разі виявлення
несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб”єкт господарювання зобов”язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2) (далі – Повідомлення за формою № 2-ПРРО).
На період виходу з ладу ПРРО розрахункові операції не здійснюються до моменту усунення несправностей або підключення резервного РРО.
Якщо в Повідомленні за формою № 2-ПРРО зазначено, що ПРРО має
несправність, до Реєстру вноситься відмітка про те, що ПРРО є несправним та після усунення несправностей для відновлення роботи ПРРО суб”єкт господарювання подає Заяву з позначкою “Відновлення роботи”. Якщо така Заява не надійшла протягом місяця, до Реєстру вноситься запис про скасування реєстрації ПРРО.
Нагадуємо, що реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви з позначкою
“Скасування реєстрації”, яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення за формою № 2-ПРРО з позначками "несправність" або "крадіжка пристрою чи компрометація ключа".
ГУ ДПС у Київській області Порядок подання заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку.

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків встановлений розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 року № 1588.

Зокрема, для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник
податків зобов”язаний протягом 10 робочих днів після створення
відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об”єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов”язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП засобами електронного зв”язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг або нарочно.
Звертаємо увагу платників, що відповідна заява може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі подання заяви за формою № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно- територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
У разі подання за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

ГУ ДПС у Київській області

Перелік документів, необхідних для прийняття комісією
регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових
накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації
податкової накладної/розрахунку Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття
комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:
-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг,
зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
– розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
– документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії
документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією
товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України  «Про електронні документи та електронний документообіг»,  «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі
відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня, яка протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового
кодексу України .

ГУ ДПС у Київській області
Заяву для повернення помилково та/або надміру сплачених сум
грошового зобов’язання та пені платник може подати в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації ними прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом,
зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Зокрема, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум
грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за
ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню
«Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
У заяві зазначається напрям перерахування коштів:
-на поточний рахунок платника податків в установі банку;
-на єдиний рахунок (у разі його використання);
-на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
-повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у
платника податків рахунка в банку.
Заява подається протягом 1095 днів від дня  виникнення помилково
та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім ЄСВ) до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
Нагадаємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету
здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:
https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Крім того, заява може бути подана платником податків до
територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

ГУ ДПС у Київській області

Розділ 3 повідомлення за ф.20-ОПП. Як заповнити?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник
податків зобов’язаний повідомляти контролюючий орган про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням шляхом подання відповідного Повідомлення про такі об’єкти за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Звертаємо увагу, що розділ 3 «Відомості про об’єкти оподаткування
платника податків» Повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються наступним чином:
-при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розділу 3 має значення:
1-первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3-зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6-закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу,
найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його
перепрофілювання, інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному – зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про
об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до
рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначається у разі
наявності) заповнюється якщо об’єкт обліковується з найменуванням.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення,
яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього
ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де
247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого
довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графи 6 – 7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де
знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 –
тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 –
право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди;
8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного
автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден;
реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип
укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання
інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають
реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом,
використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби , які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних
засобів.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому
разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з
них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20- ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти
оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

ГУ ДПС у Київській області

Право ФОП на отримання лікарняних та декретних

ГУ ДПС в Київській області інформує, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють сплату єдиного соціального внеску мають право на отримання лікарняних та декретних виплат.
Такі виплати забезпечуються за рахунок Фонду соціального страхування України.
Правовими підставами отримання таких виплат є Закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

За отриманням лікарняних або декретних виплати фізичній особі-
підприємцю слід звернутися до Фонду соціального страхування.
До згаданої установи слід надати копію листка непрацездатності.
Важливі нюанси:
1) копія листка непрацездатності має бути засвідчена закладом охорони здоров’я, котрий його надав;
2) у графі «місце роботи» слід вказати, що це ФОП, а також прізвище,
ім’я та по батькові особи;
3) за рахунок Фонду соціального страхування лікарняні оплачуються
лише з шостого дня непрацездатності, а декретні – за всі дні перебування в декреті.
Нагадуємо, що у зв’язку з карантином ФОПи мали право не сплачувати ЄСВ за березень, квітень, травень 2020 року та додатково платники єдиного податку за грудень 2020 – травень 2021 року. При цьому, такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Тобто, ФОПи мають право отримати соціальні виплати за вказані періоди.
При цьому, утримувати податки з отриманих лікарняних та декретних виплат ФОПу не потрібно, адже обов’язок щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військового збору – 1,5 % та їх сплату до бюджету покладено на Фонд соціального страхування, а на суми лікарняних та декретних, отриманих підприємцем від Фонду соціального страхування, ЄСВ
не нараховується.
Наприкінці повторно наголошуємо, що ФОП має право отримувати
лікарняні та декретні виплати за рахунок Фонду соцстрахування, за умови сплати ЄСВ та відсутності заборгованості.

ГУ ДПС у Київській області