ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

Written by 1 admin on . Posted in Податкова

Змінено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов”язання

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до змін, внесених до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ)  Законом України від 16.01.2020 року  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 01 січня 2021 року  до платників податків, які не сплачують узгоджену суму грошового
зобов”язання (крім грошового зобов”язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих  на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої  на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, застосовується відповідальність у
вигляді штрафу в таких розмірах:-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов”язання, – у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу;
-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов”язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (п.124.1 ст.124 ПКУ).
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов”язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Діяння, передбачені п.124.1 ст.124 вчинені умисно, – тягнуть за собою
накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов”язання (п.124.2 ст.124 ПКУ)
Діяння, передбачені п.124.2 ст.124, вчинені повторно протягом 1095
календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов”язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов”язання.

ГУ ДПС у Київській області

Як скасувати програмні РРО?

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) мають переваги перед класичними, а саме:

–  швидка та зручна реєстрація ПРРО через Електронний кабінет;
–  можливість використання режиму «офлайн»;
–  за допомогою різних гаджетів (програмне забезпечення можна
завантажити на смартфон, планшет, комп’ютер тощо);
–  електронні чеки замість паперових;
–  відсутність необхідності ведення книг обліку розрахункових операцій.
Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію
програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».
До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт
господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО
розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.
Реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:
– суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у
інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
– до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-
підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
– щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт
господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі –ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
– щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало
законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;
– стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа
померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено.
Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту
господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.
ГУ ДПС у Київській області
На витрати з надання благодійної допомоги для боротьби з COVID-19 можна отримати податкову знижку

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники
податку мають право на  податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Таке право використовується ними шляхом подання до податкового органу річної податкової декларації про майновий стан і доходи, у якій зазначаються підстави для отримання податкової знижки  та  її сума.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки,
наведено у п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Крім того, пунктом 1 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ встановлено, що за
результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового Кодексу, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних
матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об”єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально
небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або закладам охорони здоров”я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров”я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби
(COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без
урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст.166 ПКУ.
Граничний термін подання річної декларації про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки –  по 31 грудня  включно наступного за звітним податкового року.

ГУ ДПС у Київській області
Сплата акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними
товарами принесла бюджетам Київщини 103 млн грн, – Олександр Загорський

Станом на 15 березня 2021 року від сплати акцизного податку з
роздрібного продажу підакцизних товарів до місцевих бюджетів Київської області надійшло більше 103 млн. грн. Про це повідомив заступник начальника податкової служби Київщини Олександр Загорський. «Щомісяця ми спостерігаємо позитивну динаміку у надходженнях з роздрібної торгівлі підакцизною продукцією порівняно з відповідним показником минулого року.
Так, у січні цей показник зріс на 19%, а у лютому бюджети громад отримали на третину більше, аніж торік».
Слід зазначити, що акцизний податок сплачується суб’єктами
господарювання від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до бюджету тієї громади, на території якої ними здійснюється діяльність.
«Якщо  податкова служба отримає від органів місцевого самоврядування інформацію про безліцензійну торгівлю підакцизної продукції або без марок акцизного податку, то у такому випадку будуть вжиті контрольно-перевірочні заходи, а до суб’єктів господарювання застосовані відповідні штрафні санкції. Те саме стосується і продажу алкоголю або тютюну неповнолітнім та торгівлі за цінами, що не відповідають законодавчо встановленим», – зазначив Загорський.
Окремо він підкреслив, що штрафні санкції за порушення норм
законодавства у сфері обігу підакцизної продукції сплачуються платниками податків до бюджетів громад.
«Контроль за роздрібним продажем алкоголю та тютюну – це
двостороння відповідальність. Керівники місцевих громад, у разі виявлення порушень, мають поінформувати податкову, а громадяни, які вимагають видачу фіскального чеку, не лише дисциплінують суб’єктів господарювання, а й збільшують дохідну частину бюджету своєї громади».
Звертаємо увагу, що територіальні громади в межах своєї території
можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб”єктами господарювання у визначений час доби. За невиконання цього рішення чинним законодавством передбачена штрафна санкція в розмірі 6800 гривень.

ГУ ДПС у Київській області
Кампанія декларування: як декларувати доходи з продажу

нерухомого майна?

ГУ ДПС у Київській області наголошує, що згідно із п. 172.1. ст. 172
Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку
понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного
податкового року більш як одного з вищевказаних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2. ст. 167 цього кодексу, тобто – 5% бази оподаткування. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.
Проте, дохід від продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюється фізичними особами – нерезидентами, оподатковуються за ставкою 18%.
Дохід визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-
продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:
а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою
нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.
Фізична особа зобов”язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25 квітня 2019 року N 177), за місцем податкової адреси платника.

ГУ ДПС у Київській області
Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку платниками першої і другої груп

ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що порядок нарахування та
строки сплати єдиного податку платниками першої і другої груп регулюється нормами статті 295 Податкового кодексу України. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь
податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Контролюючими органами здійснюється нарахування таких внесків на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
У разі припинення платником єдиного податку провадження
господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення
державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням
контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

ГУ ДПС у Київській області

Які ФОПи звільняються від сплати ЄСВ за себе?

З 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні
особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони:
– отримують пенсію за віком;
– отримують пенсію за вислугу років;
– є особами з інвалідністю;
– досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про
загальнообов”язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Крім того, звільняються від сплати за себе єдиного внеску:
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою – підприємцем так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичні –
особи–підприємці, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше
максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ГУ ДПС у Київській області
Кампанія декларування: особливості оподаткування іноземних

доходів

У ході кампанії декларування нагадуємо, що  у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

У разі. якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Якщо ж у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо
суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до податкового органу за місцем своєї реєстрації заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У випадку неподання в установлений строк податкової
декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Згідно законодавства, не зараховуються у зменшення суми річного
податкового зобов’язання платника податку наступні позиції:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента,
сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку,
розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

ГУ ДПС у Київській області
Відбулося підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням ДПС у Київській області та Головним управлінням Держпраці у Київській області

23 березня 2021 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням ДПС у Київській області та Головним управлінням Держпраці у Київській області.
Меморандум підписали начальник Головного управління ДПС у
Київській області Олена Виноградова та начальник Головного управління Держпраці у Київській області Роман Семчук.
Також у зустрічі взяли участь заступник керівника ГУ ДПС у Київській
області Валерія Буділовська та начальник управління податкового аудиту Дмитро Немшилов.
Підписання Меморандуму є дійсно знаковим, оскільки відтепер фактично закріплено поєднання зусиль та втілення ефективних форм співпраці між податківцями та фахівцями Держпраці Київщини щодо реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення, запобігання «тіньової» зайнятості й виплати
доходів без сплати належних сум податків, зборів, внесків до бюджету, реалізації державної податкової політики, а також запобігання правопорушенням у сфері податкових і трудових відносин.
У рамках документу співпраця сторін передбачає взаємодію у напрямі
організації проведення спільних заходів, у тому числі й інформаційно-роз’яснювальної роботи, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Як зазначила очільник податкової служби пристоличного регіону Олена Виноградова, державні органи покликані захищати закріплене Конституцією України право кожного громадянина на працю, а також на її належні, безпечні і здорові умови, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Крім того Олена Виноградова зауважила, що важливо, насамперед,
забезпечити участь громадян у формуванні та реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та справляння податків, зацікавити різні верстви населення в одержанні інформації на податкову та трудову тематику, залучити до активних взаємовідносин із державою, надати можливість одержання знань
у вказаних сферах, що у свою чергу допоможе виховати у суспільстві почуття неприпустимості порушень роботодавцями вимог законодавства про працю і зайнятість.

ГУ ДПС у Київській області
До уваги платників податків! Адміністративні послуги платникам

надаються виключно в онлайн-режимі!

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про
встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (із змінами) посилено обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання
поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19.
У зв’язку із зазначеним, адміністративні послуги платникам надаються виключно в онлайн-режимі. У разі крайньої необхідності, адміністративні послуги можуть бути надані за попереднім записом.
Надаємо номери телефонів, за якими можна записатися для отримання адміністративних послуг безпосередньо в ЦОП ГУ ДПС у Київській області:
щодо отримання ліцензій: (044) 273-31-39;
щодо отриманні картки платника податків: (044) 200-37-56;
щодо отримання електронних довірчих послуг: (044) 200-37-61
Вхідна кореспонденція приймається виключно через «скриньки»,
встановлені на вході до ЦОП.

ГУ ДПС у Київській області

Trackback from your site.

Leave a comment