На обороноздатність країни платники Київщини спрямували 590,4 млн грн
За повідомлення в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександра Загорського, з початку року платники пристоличного регіону перерахували 590,4 млн грн військового збору військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року, цей показник зріс на 3% або майже 18 мільйонів гривень. Найбільші суми збору забезпечили платники податків Києво-Святошинського управління – 131,8 млн грн, Білоцерківського – 96,6 млн грн та Бориспільського управлінь – 93,3 млн грн.
Нагадаємо, військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка, сплачується з отриманих доходів, які оподатковуються ПДФО: заробітна плата, іноземні доходи, суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору, пасивні доходи, у тому числі, роялті, дивіденди, страхові виплати тощо.
ГУ ДПС у Київській області
Які дані необхідно зазначити у скарзі щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?
ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що скарга стосовно рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН повинна містити дані про:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, який подає скаргу;
індивідуальний податковий номер платника податку;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
вимоги платника податку, який подає скаргу.
Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.
Скарги подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML (код форми (J/F13132).
Платник має право подати скаргу протягом 10 робочих днів, розгляд скарги відбувається протягом 10 календарних днів
ГУ ДПС у Київській області
Зміни в порядку обліку нерезидентів у контролюючих органах
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 липня 2020 року набули чинності зміни, внесені до Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ щодо порядку обліку у контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій).
Це означає, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст.6 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється одразу після першої із вищезазначених подій, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати:
– у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
– до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
– до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок.
До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):
– витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
– документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
– документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента.
У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
– документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.
У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах 3-5 п.64.5 ст.64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.
Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п.86.13 ст.86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.
ГУ ДПС у Київській області
З 01 серпня 2020 року у чеку РРО для всіх підакцизних товарів зазначається код товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 серпня 2020 року запроваджено попереднє програмування коду товарної підкатегорії за УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів, тобто, у чеку РРО поряд з найменуванням підакцизних товарів мають зазначатися коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД .
Недотримання цієї норми загрожує суб’єктам господарювання штрафом у 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,0грн.).
Нагадуємо, що згідно п.215.1 ст.215 Податкового Кодексу, до підакцизних товарів належать :
– спирт етиловий;
– алкогольні напої, пиво (крім квасу “живого” бродіння);
– тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
– пальне;
– автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи;
– мотоцикли;
– електрична енергія.
Звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року до переліку підакцизних товарів увійдуть рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
ГУ ДПС у Київській області
Закон №786: Знято мораторій на певні види документальних перевірок
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 08 серпня 2020 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 14.07.2020 №786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон №786).
Так, знято мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, які розпочали процедуру реорганізації (крім перетворення) юридичної особи, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, у тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом або подано заяву про зняття з обліку платника податків та документальних перевірок, які проводяться на звернення платника податків.
ГУ ДПС у Київській області
Як стати суб’єктом електронного документообігу?
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для здійснення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом договір укладати не потрібно! Наразі юридичні особи, самозайняті особи набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір).
Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.
Отже, СЕД стають після першого оформленого належним чином електронного документу.
Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Припинення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом відбувається, зокрема, при отриманні інформації з ЄДРПОУ про зміну керівника платника податків, або про державну реєстрацію припинення юридичної особи чи фізичної особи – підприємця.
ГУ ДПС у Київській області
Штрафні санкції за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності у період карантину
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України (далі – ПКУ), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340,0 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання – п.120.1 ст.120 ПКУ.
За ті ж самі дії, вчинені платником, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,0 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Водночас, п.52 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст. 120 ПКУ не застосовуються, крім санкцій за:
– порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
– відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
– порушення вимог законодавства в частині:
– обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
– цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; – обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
– здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
– порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Тобто, до платників податків, які протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби подавали податкову звітність (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, але після граничного терміну подання, або неподавали податкову звітність (крім ПДВ, акцизного податку, рентної плати) за податкові (звітні) періоди, граничні терміни подання яких припадали на цей період, штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 ПКУ не застосовуються.
За неподання або несвоєчасного подання в період карантину податкової звітності з ПДВ, акцизного податку, рентної плати до платників податків застосовуються штрафні санкції передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
Trackback from your site.