Чергову спробу сформувати сумнівний податковий кредит на суму в 1 мільйон гривень для підприємств реального сектору економіки упередили податківці Київщини.

Так, співробітники ГУ ДПС у Київській області виявили та припинили діяльність схеми з ознаками підміни товарної номенклатури за участю підприємців-імпортерів.

Суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області, сформував податковий кредит в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару «побутова техніка та обладнання» на 1 млн. грн. ПДВ від контрагентів-імпортерів.

У подальшому товариством подано на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою послуги «транспортно-експедиторські послуги» та номенклатурою товару «щебінь». При цьому, підприємство не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ),  трудові ресурси та основні засоби. У зв’язку з цим, податківцями області оперативно прийнято рішення щодо відповідності зазначеного платника критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, та внесено до переліку ризикових платників.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області зупинено розповсюдження сумнівного податкового кредиту щодо операцій, які мають ознаки «безтоварності», для підприємств реального сектору економіки на суму 1 млн. гривень.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

ГУ ДПС у Київській області

Платники Київщини спрямували до Держбюджету 4,7 млрд грн ПДВ

З початку року платники Київщини спрямували до Державного бюджету 4,7 млрд грн. ПДВ, на чверть або 945 млн грн прискоривши темп приросту до показника відповідного періоду 2019 року.  Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. «ПДВ стабільно залишається флагманом у структурі доходів державної скарбниці, адже його частка у структурі доходів складає 48%», – зазначив він.

Найбільші суми забезпечили підприємці, зареєстровані на території Києво-Святошинського управління – 1,06 млрд грн, Бориспільського та Білоцерківського управлінь 804,5 та 720 млн грн відповідно.

Загалом на території Київської області зареєстровано 17 022 платники податку на додану вартість. З них абсолютна більшість юридичних осіб – 15 742 суб’єкти господарювання, решта – 1280 – це фізичні особи-підприємці.

83,5% від загальної кількості платників, які перебувають на обліку в територіальних органах податкової служби, подають звітність в електронному вигляді. При цьому майже 100% платників ПДВ звітують засобами електронного зв’язку.

Водночас нагадуємо, що платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

На соціальне забезпечення платники Київщини спрямували майже 7 мільярдів гривень, – Олександр Загорський

«З початку поточного року платники області спрямували на соціальне забезпечення 6,8 мільярда гривень єдиного внеску. Порівняно з відповідним періодом минулого року, темпи наповнення соціальних фондів зросли на 3%. У грошовому еквіваленті цей показник дорівнює 225 мільйонам гривень», – повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський.

Окремо Загорський назвав райони, чиї платники забезпечили найбільші суми зі сплати єдиного внеску. Так, у переліку лідирують суб’єкти господарювання, зареєстровані на територіях Білоцерківського управління-1,3 млрд грн, Бориспільського – 1,2 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,1 млрд грн.

Згідно із Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок складає 22% до бази нарахування.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%) (3300 грн. за квартал).

ГУ ДПС у Київській області

Рівень тіньової занятості знижується: на Київщині легалізовано працю 12602 осіб

За підсумками широкомасштабної роз’яснювальної роботи серед працедавців пристоличного регіону до оподаткування залучено 12602 найманих працівника, які до певного часу працювали без належного оформлення. Загальна сума, яку роботодавці згодом виплатили їм у якості зарплати, складає більше 47 мільйонів гривень. При цьому, до бюджету вже перераховано 10,6 млн грн ПДФО та 13 млн грн єдиного внеску. Крім того, внаслідок проведення інформаційної кампанії та превентивних заходів, 31 особа зареєструвалася суб’єктом підприємницької діяльності. Наразі ними сплачено до бюджету 227,5 тис грн ПДФО та 453,7 тис грн єдиного податку.

Нагадуємо, за порушення трудового законодавства на роботодавця можуть бути накладені відповідні штрафні санкції.

Крім того, роботодавець повинен забезпечити повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

ГУ ДПС у Київській області

З 1 серпня ПРРО передано до фіскального серверу ДПС майже 19 млн чеків

За півтора місяця (станом на 9 вересня 2020 року) понад 600 суб’єктів господарювання зареєстрували майже 34 тис. ПРРО, якими передано до фіскального сервера ДПС для реєстрації (фіскалізації) майже 19 млн чеків.

При цьому застосування програмних РРО з 1 серпня 2020 року не розширило кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється обов’язок використовувати РРО/ПРРО згідно з вимогами Закону України про РРО та Податковим кодексом України. Нагадуємо, що такий обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп виникає лише з 1 квітня 2021 року.

До цієї дати, крім наданої можливості використовувати безкоштовні програмні рішення для фактичного проведення розрахункових операцій, ДПС створено умови для тестування безкоштовних рішень суб’єктами господарювання, які мають намір використовувати ПРРО після 1 квітня 2021 року.

Звертаємо увагу, що з 18 березня поточного року, в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на усій території України, діє мораторій на проведення контрольно-перевірочних заходів, окрім зокрема фактичних перевірок операцій з підакцизними товарами.

З 1 серпня 2020 року не проведено та не заплановано жодної фактичної перевірки суб’єктів господарювання, які скористались правом використання ПРРО.

Також повідомляємо, що з 1 серпня 2020 року додаткових штрафів не введено, але переглянуто розмір штрафних санкцій за порушення Закону України про РРО, які не змінювались з 2010 року, а також скасовано штрафні санкції у розмірі 1 гривня.

Наразі за непроведення розрахунків через РРО та ПРРО до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції лише 85 гривень (п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 5100 грн (триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

ГУ ДПС у Київській області

Як застосовується РРО/ПРРО ФОП – платниками єдиного податку?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів:

     до 01 січня 2021 року у разі:

   –  перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

  –   здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;    

     з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року у разі:

  –   перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 грн.;

– реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

–     реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

–     реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

–     реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

 –    роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

 –    здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

–     здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;

–  здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

–     реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО застосовують усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП  – платників єдиного податку першої групи.

Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі: при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором, тощо, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовується.

Якщо фізична особа – підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО та/або ПРРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

У разі, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема, застосовувати РРО та/або ПРРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

ГУ ДПС у Київській області

Як заповнити таблицю даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість, яка представляє собою зведену інформацію, що подається платником до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Отже, таблиця даних платника податку (далі -Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника, тому платник податку має право подати Таблицю і без факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п.13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі -Таблиця) зазначаються:

    – види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

     –  коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

   –  коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05.10.2017 № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за №959/30827 зі змінами та доповненнями.

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п.24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Згідно з пп. 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

ГУ ДПС у Київській області