Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. “Спрацьовує” звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», – зазначив голова ДПС Сергій Верланов.

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення “розрахункової операції” для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», – уточнив Сергій Верланов.

ГУ ДПС у Київській області

На Київщині зменшилася кількість податкових первірок

Протягом січня-жовтня 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 493 документальні перевірки, що на 30 перевірок менше, ніж за січень-жовтень 2018 року, в тому числі 197 планових та 296 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 648,8 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 78,2 млн. грн., що на 17,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 245,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44,2 млн. грн., також, зменшено суму від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 29,6 млн. гривень.

Крім того, за січень-жовтень 2019 року проведено 1 531 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 32,9 млн. грн., з яких 10,6 млн. грн. сплачено до бюджету.

ГУ ДПС у Київській області

За ІІІ квартал 2019 декларування туристичного збору здійснюється за новою формою податкової декларації

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що декларування туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року слід здійснювати за новою формою податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація),  затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору».

Відповідно до норм п.п.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПКУ, базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 року – 11 листопада (09 листопада 2019 – вихідний день).

ГУ ДПС у Київській області

У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

ГУ ДПС у Київській області

Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та Радою бізнес-омбудсмена

06 листопада 2019 Голова ДПС Сергій Верланов та бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький підписали «Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою та Радою бізнес-омбудсмена».

Голова ДПС зазначив, що податкова служба співпрацювала з Радою бізнес-омбудсмена у робочому режимі з дня свого створення, тому з моменту підписання Меморандуму починається нова сторінка такого співробітництва.

«Ми вбачаємо безумовний позитив у співпраці з бізнес-омбудсменом. Це можливість для податкової служби, як органу державної влади, розуміти правильність власних дій, доцільність перетворень ще на етапі їх формування», – наголосив Сергій Верланов.

За словами очільника ДПС,  від розуміння та ефективного вирішення проблем бізнесу, які фахово представлені Радою бізнес-омбудсмена, виграють обидві сторони – як платники податків, так і податкова служба.

«З подвійною увагою ми ставимось до розгляду скарг, які супроводжуються бізнес-обмудсменом та узагальнених звітів щодо них.  Вони є дорожніми картами, заснованими на конкретних кейсах, які розглядаються нами в режимі он-лайн. Адже розуміння точкових проблем компаній, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, – це шлях до розуміння системних проблем в реалізації податкової політики та ефективна можливість знаходження узгоджених рішень. Ми маємо спільну мету – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу», – підкреслив Сергій Верланов.

У свою чергу бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький висловив впевненість у ефективній співпраці у рамках Меморандуму з податковими органами на всіх рівнях. «Сьогоднішня подія – це підтвердження того, що ми разом зацікавлені у підвищенні довіри до органів державної влади, зменшенні тиску на підприємців та захисті їх законних інтересів», – наголосив Марчін Свєнчіцький.

ГУ ДПС у Київській області

Режим роботи та адреси розміщення пунктів обслуговування Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

ГУ ДПС у Київській області

Чинний порядок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)).

Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП – платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

 – першої групи;

– другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Застосування РРО є обов’язковим:

фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

– перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

– здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

– здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

– здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

ГУ ДПС у Київській області

Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дає права здійснювати таку торгівлю через мережу Інтернет

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

ГУ ДПС у Київській області