Динаміка приросту з Єдиного внеску складає майже 25%

З початку 2019 року платники податків Київської області перерахували до пенсійного і соціальних фондів 8,5 млрд. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. «Цей показник збільшився майже на чверть порівняно з відповідним періодом минулого року.

Таким чином, додатково на виконання соціальних програм платники спрямували 1,8 мільярда гривень», – коментує очільник податкової служби регіону. «Зросла також і сума середньомісячних надходжень. Якщо минулого року компанії та підприємці сплачували 690 мільйонів гривень щомісяця, то цього року це вже 850 мільйонів гривень».

Найбільші суми Єдиного внеску забезпечили суб’єкти господарювання Білоцерківського району – 1,52 млрд грн, Бориспільського – 1,5 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,4 млрд грн.

У 2019 році сума мінімального страхового внеску складає 918,06 гривні, базова ставка Єдиного внеску становить 22%.

З 01 жовтня 2019 року діють нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Знайти необхідну інформацію можна за посиланням:  https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Раніше повідомлялося, що за 10 місяців поточного року до Зведеного бюджету платники податків Київщини сплатили 23,2 млрд грн.

Також ми писали, що платники податків Київської області сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року.

ГУ ДПС у Київській області

Платники податків мають право зареєструвати другий примірник акцизної накладної на розподіл пального

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому пунктом 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН, згідно з п.23 розділу 5 Перехідних положень ПКУ.

Законом України від 20 вересня 2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі  і послуг» Перехідні положення ПКУ доповнено п.28 такого змісту:

Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах “з” та “и” пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

ГУ ДПС у Київській області

Подання уточнюючого податкового розрахунку форми 1ДФ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4).

Платник податків, який у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПКУ, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядком №4 визначено, що Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися за звітний період таза попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звертаємо увагу, що порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку №4).

Коригування показників розділу I:

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абз.3 п. 4.4 Порядку №4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу  за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

ГУ ДПС у Київській області

Щодо розширення сфери застосування РРО

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у зв’язку зі змінами, внесеними  законами «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019), розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так,

з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

– реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

– реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим

для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, крім І групи.

Звертаємо увагу, що  з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн. ВАЖЛИВО!

ФОП  матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.

Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смарфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.

Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону №128-ІХ в дію (з 19.04.2020 року)

Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо.

ГУ ДПС у Київській області