Легалізація заробітної плати найманих працівників

Written on . Posted in Пенсійний фонд

 

Важливою проблемою нині є легалізація зайнятості населення та заробітної плати. Особливості економічних процесів, які відбувались впродовж останніх років до набрання чинності Податковим кодексом, створили умови для приховування доходів. Саме тому нині надважливим є завдання повернути втрачені ресурси в економіку держави, що дасть можливість збільшити доходи громадян.

Легалізація зарплат передбачає зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджету коштів, які приховуються від держави.

При «тіньовій» зайнятості відбувається виплата заробітної плати «в конвертах», що призводить до:

  • втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, такими як державна допомога сім’ям з дітьми, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, субсидії тощо.
  • приховування реального доходу, що впливає на недостовірність наданої інформації при зверненні за соціальними пільгами;
  • втрати трудового стажу при розрахунку розміру пенсії;
  • відсутності внесків до фондів соціального страхування, що унеможливлює соціальний захист працівників;
  • працівники втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасної та не нижче мінімальних гарантій в оплаті праці заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату „в конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо  становленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”), то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати „в конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам.

Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Своєчасна й повна сплата єдиного внеску у Пенсійний фонд України, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

Trackback from your site.

Leave a comment

Закупівлі